Протиепілептичні засоби

Про епілепсію, глосарій (епілептичний статус, атаксія), форми епілепсії; класифікацію протиепілептичних засобів (основні препарати: карбамазепін, фенобарбітал, діазепам, клоназепам), механізм дії, основний побічний ефект.

 Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, характерною ознакою якого є раптові судомні та/або безсудомні напади, що повторюються.

Близько 1 % людей по всьому світу (65 мільйонів) хворі на епілепсію. У більшості випадків причина хвороби невідома, але у деяких людей епілепсія виникає внаслідок ЧМТ (черепно-мозгової травми), інсульту, пухлини головного мозку, зловживання наркотичними речовинами й алкоголем, та з інших причин. Вилікуватися від епілепсії неможливо, але за умови відповідного лікування епілептичні напади можна стримати у 70 % випадків.

Епілептичний статус – епілептичний напад, який триває більше 30 хвилин або повторні епілептичні напади, між якими у хворого свідомість не відновлюється. У близько 15% хворих на епілепсію траплявся епілептичний статус.

Атаксія (грец. α — «без» і ταξις — «порядок») — розлад координації довільних рухів, що може проявлятися порушеннями ходи, рухів рук і очей, змінами мовлення. Ознаками є порушення рівноваги при стоянні, нечіткість, неузгодженість й надмірність рухів. Причини: найпоширенішим прикладом є етанол (алкоголь), який здатний викликати оборотну мозочкову та вестибулярну атаксію. Більшість протиепілептичних препаратів можуть спичиняти мозочкову атаксію як можливий побічний ефект.

При епілепсії відбувається виникнення в корі великого мозку або підкоркових мозкових центрах вогнища збудження, яке передається на нервові та м'язові системи. 

Протиепілептичні засоби — лікарські засоби для попередження або зменшення судом при нападах різних форм епілепсії.

Є декілька судомних і безсудомних форм епілепсії. Розрізняють: 

• великі судомні напади — тоніко-клонічні судоми з втратою свідомості. Через декілька хвилин настає загальне пригнічення ЦНС, виникають тривалі судомні напади, або напади, що відбуваються один за одним з малими інтервалами, і позначаються терміном "епілептичний статус"; 
• малі напади епілепсії характеризуються нетривалою втратою свідомості; 
• міоклонус-епілепсія проявляється нетривалими судомними посмикуваннями; 
• фокальна (парціальна) епілепсія характеризується нападами порушення поведінки, немотивованими вчинками, про які хворий не пам'ятає. Судоми не виникають.

Лікування хворих з кожною з форм епілепсії проводять певними протиепілептичними засобами.

Класифікація протиепілептичних засобів (залежно від форми епілепсії):

І. Генералізовані форми епілепсії

• Великі судомні напади (фенобарбітал, гексамідин, дифенін, карбамазепін, натрію вальпроат); 
• Епілептичний статус (діазепам, лоразепам, клоназепам, фенобарбітал, дифеніл, засоби для наркозу); 
• Малі напади епілепсії (етосуксимід, натрію вальпроат, клоназепам, триметин); 
• Міоклонус-епілепсія (клоназепам, натрію вальпроат).

ІІ. Фокальні (парціальні) форми епілепсії (карбамазепін, натрію вальпроат, дифенін, фенобарбітал, гексамідин, клоназепам).

Механізм дії протиепілептичних засобів:

• пригнічення рухових зон кори і підкірки,  
• збільшення вмісту в ЦНС ендогенного гальмівного медіатору ГАМК (гамма-аміномасляної кислоти); 
• зменшення збуджувальної дії на ЦНС амінокислот.