Про наркоз, наркотична широта, види наркозу, стадії наркозу, класифікація препаратів для наркозу, основні ускладнення, заходи запобігання ускладненням, премедикація.
Засоби для наркозу — лікарські препарати, в результаті введення яких в організмі виникає стан наркозу (narcosis — оніміння).
Наркоз (грец. narke – присипляти, заціпеніти) — це оборотне пригнічення функції ЦНС, яке супроводжується:
- знепритомненням,
- втратою больових та інших видів чутливості,
- пригніченням рефлекторної активності і
- розслабленням скелетних м'язів за умови збереження серцево-судинної діяльності і дихання.
Наркоз — один із методів загального знеболення (на відміну від місцевого знеболення, яке виконують місцевоанестезійні засоби).
Наркотична широта – діапазон між концентрацією препарату, при якій виникає наркоз, та його мінімальною токсичною концентрацією, при якій виникає пригнічення життєво важливих центрів довгастого мозку. Чим більша наркотична широта, тим безпечнішим є препарат. Побічні ефекти повинні бути відсутніми або мінімальними.
Нейролептанальгезія (виконується препаратами дроперидол+фентаніл) - комбінований метод внутрішньовенної загальної анестезії, при якому пацієнт перебуває у свідомості, але не відчуває емоцій (нейролепсія) та болю (анальгезія).
За послідовністю пригнічення ЦНС виділяють чотири стадії наркозу:
I. Стадія анальгезії. Спочатку знижується больова чутливість, а потім виникає амнезія. Інші види чутливості, тонус скелетних м'язів і рефлекси збережені.
II. Стадія збудження. Ця стадія характеризується мовною та руховою активацією, підвищенням артеріального тиску, порушенням дихання, підсиленням усіх рефлексів (можливі зупинка серця, блювання, бронхо- і ларингоспазм).
III. Стадія хірургічної анестезії. У пацієнта відсутні всі види чутливості, пригнічені рефлекси м'язів; відновлюється нормальне дихання, стабілізується артеріальний тиск. Зіниці розширені, очі відкриті. На цій стадії виділено чотири рівні.
IV стадія — пробудження (настає після припинення введення засобів для наркозу)— відновлення функцій ЦНС, але у зворотному порядку: з'являються рефлекси, відновлюються тонус м'язів і чутливість, повертається свідомість.
Класифікація препаратів для наркозу
- 1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- а) леткі рідини — ефір, фторотан (галотан), метоксифлуран, десфлуран, енфлуран, ізофлуран, севофлуран тощо;
- б) гази — діазоту оксид, циклопропан тощо.
2. Засоби для неінгаляційного наркозу:- а) порошки у флаконах — тіопентал-натрій
- б)розчини в ампулах — натрію оксибутират, пропанідид (сомб-ревін), тропофол (диприван), кеталар (кетамін, каліпсол).
Основні ускладнення при застосуванні засобів для наркозу:
- пригніченням дихального і судинного центрів (аж до зупинки дихання - апное, зупинки серця);
- бронхо- і ларингоспазм, западанням язика, надгортанника;
- нудота, блювання, аспірація сторонніх тіл в дихальні шляхи;
- сплутаність свідомості, або мовне збудження, делірій у післяопераційному періоді - хворі потребують спостереження;
- алергічні реакції (від шкірного висипу до анафілактичних реакцій).
Заходи запобігання ускладненням внаслідок застосування засобів для наркозу:
- — вибухонебезпечні речовини комбінують з фторотаном;
- — неінгаляційні анестетики комбінують з інгаляційними засобами для наркозу, щоб зменшити або усунути стадію збудження, відчуття ядухи, психічну травму;
- — перед наркозом для зменшення рефлекторних реакцій і обмеження секреції залоз пацієнтам роблять премедикацію (підготовку дооперації):
- вводять атропін (або інший М-холіноблокатор);
- для усунення болю — анальгетики (фентаніл, промедол тощо);
- для посилення розслаблення скелетних м'язів — міорелаксанти (тубокурарин);
- для зменшення проявів алергії — антигістамінні (димедрол, піпольфен) препарати;
- призначають також транквілізатори, нейролептики, гангліоблокатори, клофелін та інші лікарські засоби.
Фармакобезпека:
- — на засоби для наркозу не дозволяється виписувати рецепти.
Немає коментарів:
Дописати коментар