Кислота ацетилсаліцилова (аспірин)

перший представник ненаркотичних анальгетиків (застосовують з 1889р). 


Випускається в таблетках, 
входить до складу цитрамону, седалгіну, кофіцилу, алка-зельцеру, джас- 
пірину, томапірину тощо.


Показання до застосування: 

• як знеболювальний і жарознижу­вальний (при гарячці, мігрені, невралгії); 
• як протизапальний засіб (при ревматизмі, ревматоїдному артриті); 
• виявляє антиагрегаційний ефект (для профілактики тромботичних  ускладнень хворим з інфарктом міокарда, пору­шеннями мозкового  кровообігу та при інших серцево-судинних захворюваннях).

Побічна дія: 

• подразнення слизової оболонки шлунка, біль у шлунку, печія,  ульцерогенна дія (утворення виразки шлунка), 
• синдром Рея (гепатогенна енцефалопатія) - блю­вання, втрата свідомості, кома. Може виникнути в дітей і під­літків унаслідок застосування кислоти ацетилсаліцилової при грипі та гострих респіраторних захворюваннях).

Розчинна форма аспірину — ацелізин (вводять внутрішньом’язово та  внутрішньовенно) як знеболю­вальний засіб у післяопераційний період, при ревматичному болю, онкологічних захворюваннях.