Синтетичні антибактеріальні засоби

1. Фторхінолони (-флоксацини) — синтетичні хіміотерапевтичні засоби, похідні хінолу з атомами фтору.

Мають перевагу перед антибіотиками: 

• добре проникають у тканини, клітини; 
• мають широкий спектр протимікробної дії; 
• найбільша активність відзначена щодо грамнегативних аеробних бактерій, особливо ентеробактерій. 
• Тип дії — бактерицидний.

Гідрохлортіазид (дихлотіазид, гіпотіазид)

Rp.: Tab. Hydrochlorthiazidi 0,025 N20
D.S. Всередину по 1 таблетці зранку.

Гідрохлоротіазид (дихлотіазид, гіпотіазид) — сечогіннй препарат середньої сили дії. 

Діуретичний ефект розвивається через 1-2 год і продовжується до 12 год.

Показання до застосування: для комбінованої терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою і набряками різного походження.

Побічні ефекти: гіпокаліємія, гіпохлоремічний алкалоз, що проявляється нудотою, блюванням, загальною слабкістю, діареєю. Розвитку цих явищ можна запобігти шляхом призначення збагаченої калієм дієти (картопля, квасоля, родзинки, пшоно, курага) та вживання препаратів калію (аспаркам, панангін).

Протигельмінтні засоби

Протигельмінтні засоби — це препарати, які застосовують для лікування гельмінтозів. 

Гельмінтози дуже поширені серед населення земної кулі. Збудниками гельмінтозів є глисти (гельмінти) та їхні личинки, які паразитують в організмі людей і тварин. 

Відомо 3 класи гельмінтів: 

а) нематоди (круглі глисти — аскариди, гострики); 

б) цестоди (стьожкові глисти — бичачий, широкий і карликовий ціп'як); 

в) трематоди (сисуни).

Протимікозні засоби

Патогенні та умовно-патогенні гриби спричинюють розвиток мікозів, що є дуже поширеними захворюваннями. 

Ураження, що зумовлені дріжджоподібяими грибами роду Candida (кандидамікоз), можуть виникнути при застосуванні антибіотиків широкого спектра дії. 

Сульфаніламідні препарати

Сульфаніламідні препарати — це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, похідні сульфанілової кислоти. 

Їх було введено в медицину німецьким фармакологом Домагком. Спочатку сульфаніламідні препарати були дуже ефективними, але до них швидко розвивається резистентність мікроорганізмів при повторних введеннях, тому на сьогодні вони втрачають своє практичне значення. 

Тип дії — бактеріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно). 

Механізм дії — конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою (ПАБК).

Показання до застосування: 

• інфекції жовчовидільних шляхів (сульфапіридазин, сульфадиметоксин за схемою); 
• інфекції органів дихання, 
• ЛОР-інфекції; 
• інфекції сечових шляхів (уросульфан); 
• коліентерит, коліт (сульгін, фталазол по 2 г 4 рази на день); 
• кон'юнктивіт, блефарит (сульфацил-натрій у формі 20-30 % водного розчину).

Презентація "Основні принципи лікування ГОСТРИХ МЕДИКАМЕНТОЗНИХ ОТРУЄНЬ"

 

Презентація "Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза"