Розчини "Дисоль", "Трисоль", "Ацесоль"

 

Збалансовані комбіновані сольові препарати (кристалоїди), які поповнюють нестачу електролітів і рідини в організмі. 

• Попереджують згущення крові, 
• попереджують розвиток ацидозу, 
• покращують капілярний кровообіг, 
• посилюють діурез, 
• виявляють антитоксичну дію.

Спирт етиловий

Rp.: Sol. Spiriti aethylici 96%-100 ml
D.S. Для стерилізації хірургічних інструментів

Спирт етиловий при місцевому застосуванні дає: 

• виражений антисептичний (бактерицидна дія проявляється при 20 % концентрації), 
• подразнювальний (у низьких концентраціях), 
• в'яжучий ефект (у високих концентраціях). 

Допомога при ГІПЕРТЕНЗИВНОМУ КРИЗІ

Надання медичної допомоги пацієнтові з неускладненим гіпертензивним кризом:

Основне завдання – попередити розвиток ускладнень. 

Необхідно обрати препарат (чи комбінацію препаратів), орієнтуючись на: 

• стан пацієнта (вік, рівень АТ, ЧСС, наявність супутньої патології); 
• досвід пацієнта щодо використання антигіпертензивних препаратів: 

1. Каптоприл - 25 мг під язик або перорально (при необхідності – повторити через 90-120 хвилин до 100 мг каптоприлу); 

2. Ніфедипін (таблетки/краплі) - 5-10 мг під язик/5 крапель (+пропранолол 20 мг для попередження рефлекторної тахікардії); 

3. Клофелін (клонідин) - 0,075-0,3 мг перорально; 

4. Анаприлін (пропранолол) - 20-40 мг сублінгвально; 

5. Фуросемід - 40 мг перорально; 

6. Дибазол (бендазол) 1 % розчин - 3-5 мл внутрішньовенно, 4–8 мл внутрішньом’язово. 

Надати обраний препарат чи комбінацію препаратів (сублінгвально/перорально).

ІНСУЛІНИ

Інсуліни — це гормональні препарати або їхні аналоги, які застосовують для лікування хворих з І типом цукрового діабету (інсулінозалежного). 

Протидіабетичні засоби

У бета-клітинах острівців підшлункової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. 

Основна фізіологічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту глюкози в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину клітин, посилення засвоєння її тканинами, підвищення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки).

ГКС (глюкокортикостероїди)

Глюкокортикоїди або глюкокортикостероїди (ГКС) — гормони кіркової речовини надниркових залоз, впливають на всі види обміну речовин.

Фармакологічна дія ГКС: 

• протизапальна; 
• протиалергійна; 
• протишокова; 
• імунодепресивна (пригнічення утворення антитіл, імуногенезу); 
• антитоксична; 
• пригнічення синтезу лімфоїдної та сполучної тканини.

Протиалергійні засоби

Алергійні реакції є наслідком підвищеної чутливості (сенсибілізації) до різних речовин, що мають антигенні властивості. 

Здебільшого природа алергену лишається невизначеною, тому лікування хворих з алергійними реакціями проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації — тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи антигену.

Спіронолактон

Rp.: Tab. Spironolactoni 0,025 N30
D.S. Всередину по 0,025 г 4 рази на день після їди.

Спіронолактон (верошпірон) блокує внутрішньоклітинні рецептори, з якими взаємодіє. Альдостерон підвищує виділення із сечею йонів Na+, Cl- і води, знижує екскрецію йонів К+, внаслідок чого їхня концентрація у крові підвищується. 

Препарат спричиняє магнійзберігаючий ефект, не порушуючи кислотно-лужну рівновагу. 

Спіронолактон — відносно малоактивний діуретиr. Дія препарату розвивається повільно, протягом 2—5 діб. 

Призначають пацієнтам з набряками, зумовленими порушенням серцевої діяльності внаслідок цирозу печінки, нефриту, гіпертонічної хвороби.

Побічні ефекти: нудота, пронос, сонливість, атаксія, шкірний висип, гінекомастія, явища гіпонатріємії і гіперкаліємії.

Сечогінні засоби

Сечогінні препарати, або діуретики, — це засоби, що підсилюють виведення з організму води й усувають набряки різного походження. 

Підвищення діурезу при застосуванні сечогінних засобів пов'язано з їхньою дією на сечоутворення. 

Процес утворення сечі відбувається в нирках. Структурна одиниця нирок — нефрон, який складається із судинного клубочка (2), проксимальних канальців (6), петлі нефрону, або петлі Генле (7), дистальних канальців (8) і збірних трубочок (9). 

У клубочках нирок під впливом гідростатичного тиску відбувається фільтрація рідіни, яка містить усі складові сироватки крові, за винятком білків і ліпідів.

Сечовина для ін'єкцій

Rp.: Ureae pro injectionibus 30,0
D.S. Внутрішньовенно крапельно у формі 30% розчину (готують ex tempore), розчинник - 10% розчин глюкози.

Сечовина для ін'єкцій - осмотичний діуретик, 

призначають як дегідратуючий засіб для: 

• попередження і зменшення вираженості набряку мозку; 
• токсичного набряку легень, 
• для зниження внутрішньочного тиску. 

Принцип дегідратаційної дії полягає в тому, що різке підвищення осмотичного тиску крові при введенні призводить до активного надходження у кров'яне русло рідини з тканин і органів, у тому числі з порожнин і тканин мозку й очей. 

Препарат розчиняють перед введенням в асептичних умовах, застосовуючи 30 % розчин на 10 % розчині глюкози. 

Вводять внутрішньовенно крапельно (40-60-80 крапель за 1 хв). 

Слід уникати потрапляння препарату під шкіру, оскільки це може зумовити розвиток некрозу.

Маніт

Rp.: Sol. Manniti 15% - 200 ml
D.S. Внутрішньовенно (струминно або крапельно) в дозі 1-1,5 г/кг.

Маніт - осмотичний діуретик, е високоактивним препаратом для лікування хворих 

• з набряком мозку, 
• гострою нирковою і печінковою недостатністю при збереженні фільтраційної спроможності нирок, 
• при гострій застійній глаукомі, 
• під час операцій зі штучним кровообігом.

Побічні ефекти: нудота, пронос.

Діакарб (фонурит)

Rp.: Tab. Diacarbi 0,25 N30
D.S. Всередину по 0,125-0,25 г 1-3 рази на день.

Діакарб (фонурит) — сечогінний ефект і протиепілептична дія препарату зумовлені пригніченням карбоангідрази — ферменту, що бере участь у гідратації та дегідратації вугільної кислоти. Підвищується рН сечі. 

Виділення з організму значної кількості НСО3 призводить до ацидозу. Після припинення введення препарату лужний ефект відновлюється через 1-2 доби.

Призначають хворим при набряках і асциті, що зумовлені недостатністю серцево-судинної системи і цирозом печінки, токсикозі вагітних, глаукомі, епілепсії, емфіземі легень.

Побічні ефекти: сонливість, гіпокаліємія, анорексія.

Кислота етакринова (урегіт)

Rp.: Acidi etacrynici 0,05
D.t.d.N. 10 in amp.
S. Вводити внутрішньовенно по 0,05 г. 

Кислота етакринова (урегіт) — сильний діуретик, що сприяє виведенню води з організму, йонів натрію і хлору та в меншому ступені — калію. 

Сечогінний ефект після прийому всередину розвивається через 30-60 хв (при введенні внутрішньовенно — через 15-30 хв) і триває 6-8 год. 

Призначають хворим з набряком легень, набряком мозку, за наявності набряків при недостатності кровообігу, в період підготовки до операції на серці та після неї.

Побічні ефекти: нудота, блювання, загальна слабкість, діарея, головний біль, гіпохлоремічний алкалоз і гіпокаліємія (усувається дієтою, багатою на кальцій), зниження слуху (іноді значне).

Фуросемід (лазикс)

Фуросемід (лазикс) — сечогінний засіб швидкої і сильної дії. 

Rp.: Sol.Furosemidi 1% - 2 ml
D.t.d.N. 10 in amp.
S. Внутрішньом'язово або внутрішньовенно (повільно струминно) по 20-60 мг за добу.

Після внутрішньовенного введення дія починається через 2-3 хв, триває до 2-3 год; при вживанні всередину — через 20-30 хв і триває до 6-8 год.

Застосовують в екстрених випадках: 

• при гіпертензивному кризі, 
• набряку легень, 
• набряку мозку, 
• для форсованого (прискореного) діурезу 
• при отруєннях тощо.

Побічні ефекти: гіпокаліємія, гіпохлоремічний алкалоз, загострення подагри, ортостатичний ефект, розвиток глухоти (ототоксична дія).