Сечогінні засоби

Сечогінні препарати, або діуретики, — це засоби, що підсилюють виведення з організму води й усувають набряки різного походження. 

Підвищення діурезу при застосуванні сечогінних засобів пов'язано з їхньою дією на сечоутворення. 

Процес утворення сечі відбувається в нирках. Структурна одиниця нирок — нефрон, який складається із судинного клубочка (2), проксимальних канальців (6), петлі нефрону, або петлі Генле (7), дистальних канальців (8) і збірних трубочок (9). 

У клубочках нирок під впливом гідростатичного тиску відбувається фільтрація рідіни, яка містить усі складові сироватки крові, за винятком білків і ліпідів. 

Швидкість клубочкової фільтрації залежить від: 

• кровопостачання нирок, 
• кількості функціонуючих нефронів. 

За добу в нирках фільтрується 150-200 л рідини, а сечі видіється 1,5-2 л, тобто 99 % первинної сечі знову всмоктується (реабсорбується). Процес реабсорбції відбувається протягом всього нефрону. Сечоутворення завершується у дистальному відділі нефрону і збірних трубочках (секреція).

Великий вплив на цей процес виявляють гормони: 

1) вазопресин (антидіуретичний гормон задньої частини гіпофіза), що регулює реабсорбцію води; 
2) мінералокортикоди — альдостерон (гормон кіркової речовини надниркових залоз), що впливає на виведення натрію і хлору; 
3) передсердний натрійуретичний фактор, що спричинює виражений натрійурез і відповідно підвищує діурез. 

Сечогінні засоби безпосередньо впливають на сечоутворювальну функцію нирок або змінюють їх гормональну регуляцію.

Класифікація за характером дії:

• Салуретики (посилюють виведення з організму переважно Na+, K+, Cl-) 
• тіазидні: гідрохлоротіазид (дихлотіазид, гіпотіазид), 
• петльові: фуросемід (лазикс), клопамід, кислота етакринова,
• діакарб 
• Посилюють виведення Na+ і блокують виведення К+: спіронолактон 
• Осмотичні діуретини: маніт, сечовина для ін'єкцій 
• Різні: рослинного походження (листя брусниці, трава хвоща польового, бруньки березові) 
• Комбіновані: нефрофіт (канефрон)

Класифікація за силою дії:

• Потужної дії:
• фуросемід (лазикс)
• клопамід (бринальдикс)
• кислота етакринова (урегіт)
• маніт
• сечовина для ін'єкцій
• Середньої сили:
• гідрохлортіазид (гіпотіазид)
• гігротон (оксодолін)
• циклометіазид
• Слабкої дії:
• діакарб (фонурит)
• спіронолактон
• тріамтерен
• фітопрепарати

Діуретики рослинного походження

До них належать рослини, що містять дубильні речовини, фенолглікозиди, сапоніни і виявляють антитоксичну дію, а також підсилюють кровообіг у нирках. Призначають пацієнтам з набряками ниркового походження, нефритом, хронічною нирковою недостатністю, запальними захворюваннями сечових шляхів, застійними явищами, серцевою недостатністю.

Листя брусниці містять глікозид арбутил, флавоноїди, органічні кислоти та інші речовини. Виявляють сечогінну і протимікробну дію. 

Застосовують у вигляді відвару як сечогінний засіб при запальних захворюваннях сечових шляхів, нефриті.

Трава хвоща польового містить велику кількість силікатної кислоти, флавоноїди, сапоніни, яблучну кислоту, мінеральні солі тощо. Призначають пацієнтам із серцево-судинними та іншими захворюваннями, що супроводжуються застійними явищами. Застосовують за призначенням лікаря. Препарати з трави хвоща польового можуть спричинити подразнення нирок.

Протипоказання: нефрит і нефрозонефрит.

Бруньки березові містять ефірну олію та дубильні речовини. Призначають хворим з набряками ниркового і серцевого походження.

Листя мучниці містять алкалоїд арбутин, органічні кислоти, флавоноїди. Призначають як сечогінний і дезінфекційний засіб при запальних захворюваннях сечового міхура і сечових шляхів. Слід призначати з обережністю в період вагітності.

Листя ортосифону містять глікозид ортосифонін, сапоніни, ефірну олію. Застосовують при набряках унаслідок недостатності кровообігу і порушення функції нирок.

Фармакобезпека:

• — при вживанні калійзберігальних діуретинів можливий розвиток гіперкаліемїі і гіпонатріємії;
• — калійзберігальні діуретини підсилюють дію тіазидних діуретинів;
• — спіронолактон протипоказаний у І триместрі вагітності;
• — відвар трави хвоща польового протипоказаний при нирковій недостатності;
• — діуретики не сумісні із сульфаніламідними препаратами;
• — сечогінні препарати слід вживати в першій половині дня;
• — тіазидні діуретики протипоказані при тяжкому перебігу ниркової недостатності; вони зумовлюють загострення подагри, підвищують вміст глюкози в крові (до уваги діабетиків!);
• — гідрохлоротіазид (гіпотіазид) необхідно призначати за схемою індивідуально, вживати після їди;
• — фуросемід не сумісний в одному шприці з іншими препаратами. Фуросемід у формі таблеток слід вживати перед їдою;
• — фуросемід не можна призначати разом з препаратами, що виявляють ототоксичну та нефротоксичну дію.