Допомога при ГІПЕРТЕНЗИВНОМУ КРИЗІ

Надання медичної допомоги пацієнтові з неускладненим гіпертензивним кризом:

Основне завдання – попередити розвиток ускладнень. 

Необхідно обрати препарат (чи комбінацію препаратів), орієнтуючись на: 

• стан пацієнта (вік, рівень АТ, ЧСС, наявність супутньої патології); 
• досвід пацієнта щодо використання антигіпертензивних препаратів: 

1. Каптоприл - 25 мг під язик або перорально (при необхідності – повторити через 90-120 хвилин до 100 мг каптоприлу); 

2. Ніфедипін (таблетки/краплі) - 5-10 мг під язик/5 крапель (+пропранолол 20 мг для попередження рефлекторної тахікардії); 

3. Клофелін (клонідин) - 0,075-0,3 мг перорально; 

4. Анаприлін (пропранолол) - 20-40 мг сублінгвально; 

5. Фуросемід - 40 мг перорально; 

6. Дибазол (бендазол) 1 % розчин - 3-5 мл внутрішньовенно, 4–8 мл внутрішньом’язово. 

Надати обраний препарат чи комбінацію препаратів (сублінгвально/перорально).

Зниження АТ при неускладненому гіпертензивному кризі проводиться упродовж годин/доби. АТ потрібно знизити до відносно безпечного рівня, швидкість зниження середнього АТ повинна становити не більше ніж 25 % упродовж першої години. 

Для того, щоб уникнути надмірного зниження АТ, рекомендується починати лікування з низьких доз антигіпертензивних препаратів, при необхідності – повторити їх прийом через 1-2 години. 

Особливо обережно потрібно підходити до зниження АТ у пацієнтів з ознаками вираженого атеросклерозу, зокрема, пацієнтів старечого віку. 

Після надання допомоги хворий повинен лежати протягом 1,5-2 год для запобігання розвитку ортостатичного колапсу.