Тетрацикліни

Класифікація тетрациклінів: 

• природні (короткої дії) тетрациклін; 
• напівсинтетичні (тривалої  дії): доксицикліну гідрохлорид (вібраміцин),  метацикліну  гідрохлорид  (рондоміцин). 

Спектр протимікробної дії: 

• збудники особливо небезпечних інфекцій (ОНІ), 
• Гр+ і Гр- бактерії, 
• спірохети, 
• лептоспіри, 
• рикетсії, 
• віруси. 
• Helicobacter pylori (доксициклін). 

Тип дії — бактеріостатичний.
Показання до застосування: 

• особливо небезпечні інфекції (хо­лера, чума, бруцельоз, туляремія); 
• рикетсіози; 
• хламідіози; 
• уроге­нітальна інфекція (хламідії,  трепонема, гоно­кок та ін.).

Побічні ефекти: 

• алергійні реакції; 
• диспепсичні розлади; 
• гепатотоксичність, 
• фотосенсибілізація (підвищена  чутливість  шкіри до ультрафіолетового опромінення); 
• порушення утворення зубної і кісткової тканини в дітей (синдром тетрациклінових зубів); 
• дисбактеріоз, кандидоз.

Фармакобезпека:

•  несумісні при  пероральному прийомі з молоком і молочними продуктами (необхід­но попередити пацієнтів), а також з антацидами;
• для профілактики кандидозу їх потрібно призначати разом з протигрибковими (ністатин, леворин) засобами. 
• протипоказані жінкам у період вагітності, а також дітям віком до 8 років;