Анальгетичні засоби

Больові відчуття є сигналами небезпеки, а у випадку травматичного 
шоку можуть бути причиною смерті. 

Усунення або зменшення вираженості болю сприяє поліпшенню фізичного і психічного стану пацієнта, покращанню якості життя.


В організмі людини немає больового центру, а є система, яка сприймає, проводить больові імпульси і формує реакцію на біль — ноцицептивна (від лат. nосео — ушкоджую), тобто больова.

Больові відчуття сприймаються спеціальними рецепторам — ноцицепторами.  

Існують ендогенні речовини (брадикінін, гістамін, серотонін, простагландини, речовина Р), що утворюються при ушкодженні тканин і подразнюють ноцицептори. 

Види болю:

•  Поверхневий епікритичний біль, короткочасний і гострий (вини­

кає у разі подразнення ноцицепторів шкіри, слизових оболонок).

•  Глибинний біль, що має різну тривалість і здатність до поширен­

ня в інші зони (виникає у разі подразнення ноцицепторів, розташова­

них у м’язах, суглобах, окісті).

•  Вісцеральний біль виникає під час подразнення больових ре­цепторів внутрішніх органів — очеревини, плеври, ендотелію су­дин, оболонок мозку.

Антиноцицептивна система порушує сприйняття болю, прове­дення  больового імпульсу і формування  реакцій.  До складу цієї системи входять ендорфіни, які виробляються у гіпофізі, гіпота­ламусі і надходять у кров. 

Їх виділення збільшується при стресі, у період вагітності, під час пологів, під  впливом діазоту оксиду, фторотану, етанолу і залежить від стану вищої нервової системи (позитивні емоції).

У випадку недостатності ноцицептивної системи (при надмір­ній вираженій і тривалій ушкоджувальній дії) больові відчуття пригнічують за допомогою анальгетичних засобів.

Анальгетики (від грец. algos — біль і an — заперечення) — це лікарські препарати,  які при резорбтивній дії вибірково пригні­чують больову чутливість. Інші форми чутливості, а також свідо­мість зберігаються.

Класифікація анальгетиків: 

1. Наркотичні анальгетики (опіоїди): 

• Алкалоїди опію — морфін, кодеїн, омнопон. 
• Синтетичні замінники морфіну: етилморфіну гідрохлорид, промедол, фентаніл, суфентаніл, метадон, дипідолор (піритрамід), естоцин, пентазоцин, трамадол (трамал), буторфанол (морадол), бупренорфін, тилідин (валорон). 

2. Ненаркотичні анальгетики: 

• Саліцилати — кислота ацетилсаліцилова, ацелізин (аспірин), натрію саліцилат. 
• Похідні піразолону та індолоцтової кислоти: індометацин (метинодол), бутадіон, анальгін (метамізол-натрій). 
• Похідні параамінофенолу: парацетамол (панадол, лекадол). 
• Похідні кислот алканових: ібупрофен, диклофенак натрію (вольтарен, ортофен), напроксен (напроксин). 
• Препарати іншої хімічної будови — кислота мефенамова, нат­рію мефенамінат, піроксикам, мелоксикам (моваліс). 
• Комбіновані препарати: реопірин, седалгін, темпалгін, барал­гін, цитрамон, цитропак, циклопак, асконар, паравіт.