В'яжучі засоби

В'яжучі — ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри, утворюючи плівку, що захищає від подразнень чутливі нервові закінчення. 

Дія: 

• болезаспокійлива (зменшення болю при запальних процесах); 
• протизапальна (звуження судини, зниження їхньої проникності, зменшення проявів ексудативного процесу); 
• зниження секреції травних залоз.

До в'яжучих належать препарати 

• органічного (рослинного) походження (танін, кора дуба, трава звіробою, ягоди чорниці); 
• неорганічного (вісмуту нітрат основний, денол, вікалік, вікаїр, ксероформ, дерматол).

Танін — галодубильна кислота, яку одержують із чорнильних горішків, тобто наростів на пагонах малоазіатського дуба й сумахи. Призначають для зовнішнього застосування у формі розчину та мазі при запальних процесах шкіри і слизових оболонок.

Кора дуба містить 8 % дубильних речовин, які зумовлюють його в'яжучу дію. Відвар кори дуба використовують для лікування запальних процесів ротової порожнини, кровоточивості ясен, опіків.

Шавлія лікарська. У медичній практиці використовують листки рослини, які зберігають у щільно закритій тарі. У листках шавлії є леткі олії, алкалоїди, дубильні речовини, флавоноїди, що виявляють в'яжучу, протизапальну, дезінфекційну дію. Застосовують як ефективний засіб для полоскання ротової порожнини і горла при гінгівіті, стоматиті, ларингіті, фарингіті.

В'яжучу дію справляють також трава звіробою, ягоди чорниці, квітки ромашки тощо. Застосовують при запальних процесах ротової порожнини і горла, а також приймають всередину при коліті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

Вісмуту нітрат основний — в'яжучий засіб неорганічного походження. Призначають для зовнішнього застосування у формі мазі і присипки при запальних процесах шкіри; всередину — при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, ентериті, коліті. Широко застосовують також комбіновані препарати — таблетки Вікалін, Вікаїр, а також вісмуту субцитрат.

Денол (вентрисол) — в'яжучий засіб неорганічного походження. Препарат справляє в'яжучу, антацидну, цитопротекторну дію, а також виявляє антибактеріальну активність до pylori. Застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному гастродуоденіті. Препарат добре переноситься, але можливими є нудота, блювання. Не слід застосовувати при тяжких порушеннях нирок і в період вагітності.

Ксероформ містить 50—55 % вісмуту оксиду. Застосовують зовнішньо як в'яжучий та антисептичний засіб у вигляді порошку, присипки і мазі (3—10 %) при захворюваннях шкіри.