Поліміксини

Поліміксини продукуються бактеріями Bacilus polymyxa. 

Поліміксину М сульфат. Частково адсорбується з травного каналу і має малий об'єм розподілення. Виділяється в незміненому вигляді через кишечник. 

Протимікробну дію виявляє переважно на Гр- бактерії: синьогнійну паличку, родину кишкових бактерій. 

Тип дії — бактерицидний. 

Призначають ентерально при ентероколіті, кишковій паличці, шигельозі, а також для санації кишечнику перед оперативним втручанням. 

Місцево - у разі опікових інфікованих ран, пролежнів, абсцесів, флегмон, кон'юктивіту.

Побічні ефекти: при прийомі всередину — біль в епігастральній зоні, нудота, анорексія.

Поліміксину В сульфат вводять внутрішньом'язово, внутрішньовенно, ендолюмбально, у порожнини, а також у формі аерозолю —інгаляційно. 

Застосовують при сепсисі, пневмонії, пієлонефриті, циститі, сальмонельозі.

Побічні ефекти: нейротоксичність, нефротоксичність; при внутрішньовенному введенні — флебіт, а при введенні інгаляційно — загроза бронхоспазму.

Фармакобезпека:

• — навіть у разі застосування препаратів всередину і місцево необхідно систематично контролювати функцію нирок;
• — не слід одночасно призначати з нефротоксичними засобами (цефалоспоринами І покоління, ванкоміцином, індометацином та ін.) через загрозу ураження нирок.
• — поліміксину В сульфат не можна вводити в одному шприці з гепарином (фармацевтична несумісність);
• — поліміксини не сумісні з міорелаксантами, препаратами магнію, аміноглікозидами, тетрациклінами, левоміцетином;